- міркувати
- -у́ю, -у́єш, недок.1) Заглиблюватися думками в що-небудь; розмірковувати.2) Думати, роблячи певні висновки; обмірковувати.3) розм. Розуміти, усвідомлювати щось.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
поміркувати — у/ю, у/єш, док. 1) Обдумавши що небудь, зробити певні висновки. 2) над чим, про що і без додатка. Заглибитися думками в що небудь, глибоко обдумати щось. || Розміркувати щось. 3) з ким, між ким і без додатка. Обмінятися думками з приводу чогось,… … Український тлумачний словник
попоміркувати — у/ю, у/єш, док., розм. Міркувати тривалий час; поміркувати добре … Український тлумачний словник
виміркувати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
вицвіркувати — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
обчіркувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
підвечіркувати — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
повечіркувати — дієслово доконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
попідвечіркувати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
поцвіркувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
виміркувати — ую, уєш, док., перех. Обдумавши, знайти рішення для виконання чого небудь; надумати щось … Український тлумачний словник
вицвіркувати — ую, уєш, недок., розм. Цвірчати щосили … Український тлумачний словник